Вам это будет интересно!

  • Бригада!

  • Новогоднее представление “СНЕЖНЫЙ ПЁС”



  • Поки на ХБ войнушка, запостю сюди:)

    Відгриміла-відшуміла чергова «ярмарка музичного марнославства», і залишила мене в роздумах – а що ж відкладе цьогорічне Ґреммі у пам’яті? Як вплине на світ музики і розклад його сил? Уже сам термін «шоу-бізнес» ніби натякає нам, що йдеться про торгівлю видовищем, і музикою тут навіть і не пахне, на жаль. І тому вкотре Ґреммі запам’ятається черговою сукнею Леді Ґаґи, черговою витівкою Каньї Веста, черговими закулісними плітками, скандалами, сенсаціями. Не більше й не менше.

    Проте є одна річ, якою цьогорічний «ґремлін» зумів здивувати. І мова навіть не про Arcade Fire – хайп навколо «найголовнішого гурту сучасності» мав дійти до свого логічного закінчення у вигляді кількох грамофончиків та статуеток інших, менш пафосних премій. Головне здивування – проліт Джастіна Бібера у обох його номінаціях, проліт упевнений, не врятований навіть виступами із Ашером та Смітом-молодшим на церемонії. Джастін – годованець індустрії, улюблене дитятко мейджорів, черговий ідеальний плюшевий бейбі-бой, створений для стриження зелені та збору статуеток (якщо бути чесним, за прослуховуваннями-продажами-переглядами він був популярнішим за всіх присутніх у залі, за винятком хіба що Ґаґи). І якщо програш іншому «Славному монстру» в номінації «Поп-альбом року» ще більш-менш закономірний, то проліт у номінації «Новачок року» шокував і обнадіював одночасно. Ні, ніхто не здивувався б програшу усіх номінантів-конкурентів, а тим паче – переможниці, джазової дівчини Есперанци Сполдінґ, відомої хіба що в реально вузьких колах цінителів свого стилю. Але, погодьтеся, саме у полі «Дебютанта року» ми мали яскраву і цікаву конкуренцію. Адже не виграй Есперанца – далі були колоритний репер Drake, руда британка із Florence & The Machinе, дійсно цікаві рокери Mumford & Sons. Звісно, світу не звикати до маразмів «ґремліна», проте цього разу планети зійшлися, і ми побачили малесенький проблиск світла у темному царстві.

    А що царство дійсно темне, мали нагоду помітити усі, хто останні років 5-10 слідкує за «грамофонними пристрастями». Найкраще нинішній стан колись головної і визначальної премії охарактеризував Артемій Троїцький:

    «Grаmmy — это премия, учрежденная американской академией звукозаписи, то есть плоть от плоти и кровь от крови индустрии звукозаписи. Если раньше индустрия звукозаписи действительно была стержнем всей музыкальной жизни, то теперь, с развитием интернета, она ей не является. Эта премия нужна только самой Record-индустрии, которая безнадежно пытается привлечь к себе внимание. Но это уже абсолютно умирающая история, к актуальной музыке отношения не имеющая».

    І справді, інтернет – не лише рай для аудіопіратів, як багато хто вважає. Нині це, передовсім, невтомний і мало-мальськи об’єктивний генератор суспільної «табелі про ранги» світової музики. Погляньте на Ютуб, Ласт.фм, Айтюнс та десятки інших місць масового зібрання меломанів: щохвилинно там не лише слухають музику, а й оцінюють її – кількістю прослуховувань, завантажень, переглядів, а подекуди – й середнім балом, оцінками, рейтингами. Цю хвилю вже не спинити ні критикам, ні «незаангажованим фахівцям», точно так, як не виграти виробникам «фізичних носіїв» битву із сучасним цифровим племенем.

    Слідкуючи за Ґреммі, я виокремив для себе 3 причини його занепаду, і спробуй – розберися, котра саме визначальна й головна.

    Ґреммі а) премія американська, а значить – суттєво зациклена на своїх власних традиціях. Великий бич премії – стиль кантрі, котрий світ загалом не визнає, але котрий, разом із тим, є невід’ємним атрибутом американськості в музиці. Цього року тріумфували Lady Antebellum, котрі взяли 5 статуеток, не будучи максимально популярними навіть у самих Штатах, не кажучи вже про світ. Минулорічна кантрі-принцеса Тейлор Свіфт, якщо не помиляюся, зібрала навіть більше грамофончиків, ніж її послідовники. Разом із тим, європейські гурти та течії традиційно дискримінуються – Depeche Mode не отримали жодної (!!!) статуетки із 5 номінацій, The Killers – апологети британського у США – жодної із 7!!!

    Ґреммі б) премія консервативна, і всі течії та стилі, котрі так швидко загоряються й згоряють в нинішньому світі музики, відображаються у ній з певним запізненням. Не в останню чергу, сприяє цьому й бдзік, пов’язаний із канонічним обмеженням: до розгляду приймаються роботи, записані не пізніше вересня минулого року. Отже, на цьогорічні статуетки претендували (і навіть виграли їх) роботи, зроблені із 1 вересня 2009 року і до 30 вересня 2010-го. Себто, все, що записане з 31 вересня минулого року (а це десятки гідних робіт!), лишається на 2012 рік.

    Ґреммі в) премія тотально і всепереможно комерційна, себто, всебічно зав’язана на рекординговій індустрії. Саме тому (а ще – через пункт б) ми не побачимо серед володарів премії найрадикальніших представників незалежних лейблів, а ті нечисленні, хто проб’ється, отримають 1 статуетку замість заслужених 5.

    Світ міняється стрімко, а надто – в сфері електроніки та розваг. І як застарів грамофон як засіб прослуховування музики, так застаріла і Ґреммі як законодавець мод. Якщо раніше отримання премії означало хороший тон і приклад для наслідування, то нині це радше визнання очевидного. Поступово Ґреммі перетворюється на такий собі історичний релікт, залу слави, «премію за прижиттєві досягнення». Цьогоріч це ще більше підкреслилося премією Полу Маккартні у абсолютно неживій номінації «Найкращий соло-рок виступ». Невже ж не знайшлося в індустрії, хм, молодших претендентів за великого, але нафталінового екс-бітла та присутніх серед номінантів Клептона чи Планта?

    Були, щоправда, у премії й кілька приємних моментів. Відкинувши малозрозумілі (та й малопопулярні, чого ж там) номінації типу «Найкращий альбом у стилі гаїтянської народної музики», побачимо, що в придатних до споживання полях «рок», «альтернатива», «джаз» повигравали люди достойні. Що, звісно, не відміняє запізнілості визнання Muse, La Roux, Дейнджер Мауса чи Them Crooked Vultures.

    Але – про що я? Пройде рік, і я так само чекатиму Ґреммі. Такого, яким воно є. Тому, що все одно, порівняно із поверхневими і по-новому комерційними ЕМА та їх колегами, саме старий-добрий грамофончик лишається найбільш широким та різноплановим: 109 номінацій, серед яких – абсолютно унікальні стилі та технічні звершення, дають Ґреммі надію на життя. Так, вона застаріла морально, так, вона погрузла у шоу-бізнесових болотах, проте вона – важливий елемент музичного року. Невід’ємний і незамінний. Поки що.

    На знімках:
    вгорі:
    Arcade Fire таки ліпше за всяких там;
    внизу: Есперанца - надія Ґреммі 




    Вам это будет интересно!

  • Бригада!

  • Новогоднее представление “СНЕЖНЫЙ ПЁС”




  • Последние новости


    Пробковые утеплители

    Одним из высокоэффективных современных утепляющих материалов считаются плиты, изготовленные из измельченной коры пробкового дуба. Среди их главных достоинств следует назвать небольшой вес, твердость, прочность и устойчивость к гниению и образованию плесени при воздействии влаги. Пробковые теплоизолирующие материалы не повреждаются грызунами и не разрушаются...
    Читать далее »

    Приложение

    Утепление окна стекловолокном – обязательное условие, при котором значительно снизятся теплопотери. Теплоизоляция кирпичного дома плитами пенополистирола – надежный способ сделать жилище теплым и комфортным. Как сделать это правильно, показано на рис. 50. ...
    Читать далее »

    Пенополистирольные утеплители

    В последнее время на строительном рынке особенно высоким спросом пользуется теплоизолирующий материал URSA XPS. Его выпускают в форме жестких плит, размер которых составляет 1,25 × 0,6 м. Сырьем для производства данного материала является экструдированный пенополистирол, обладающий структурой с закрытыми ячейками. URSA XPS – это утеплитель, главными свойствами которого являются устойчивость к воздействию влаги и высока...
    Читать далее »

    Торфяные утеплители

    Для повышения теплоизоляционных характеристик ограждающих конструкционных элементов нередко используют торфоизоляционные плиты. Их производят на основе плохо разложившегося торфа, который отличается волокнистой структурой. В процессе обработки сырье формуют и выдерживают в условиях высокой температуры. Плотность торфоизоляционных плит составляет от 170 до 260 кг/м3, а коэффициент теплопроводности равен 0,06 Вт/(м°С)...
    Читать далее »

    Теория теплопередачи - основа строительства

    Современные физики говорят о 3 явлениях, выражающих теплопередачу, – теплопроводности, излучении и конвекции. Каждое из них обладает собственными характеристиками. Так, при определении свойств однородных твердых тел говорят о теплопроводности. Ее суть заключается в способности одного объекта передавать тепло другому при соприкосновении либо посредством промежуточного проводника (рис. 3). ...
    Читать далее »

    Древесно-стружечные теплоизолирующие материалы

    Одним из наиболее распространенных в настоящее время древесно стружечных утеплителей является фибролит. Его получают путем смешивания древесной стружки, портландцемента и воды. Древесная стружка, или древесная шерсть, при этом должна состоять из лент длиной не менее 50 см. В некоторых случаях портландцемент нередко заменяют магнезиальным вяжущим компонентом. Перед технологической обработкой древесную стружку, вы...
    Читать далее »

    Стеклянные утепляющие материалы

    Технология изготовления стекловаты во многом сходна с методом производства минеральной ваты. В качестве основного сырья выступают мел либо известняк, кварцевый песок и сульфат натрия либо сода. Кроме того, для получения этого утеплителя могут использоваться и остаточные продукты стекольной промышленности. Стеклянная вата состоит из тончайших волокон, которые получают путем вытягивания из предварительно расплавле...
    Читать далее »