Navespro.ru

Привіт, друзі! Почався новий місяць, а, отже, наша із месьє Бютрезом бригада подає до вашої уваги огляд меломанських новинок вересня. Десятки - далі.

archie-version

Для мене вересень - напевно, другий місяць після липня, коли я мав величезні проблеми, як із усього обширу прослуханого обрати лише 10 найцікавіших альбомів. Судіть самі: за місяць прослухано біля трьох десятків альбомів, штук 25 з яких - свіжі вересневі. Але обирати 10 таки треба, тож далі - та сама золота десятка.

The Black Angels - Phosphene Dream, Black Mountain - Wilderness Heart

Для мене це два мега-релізи, затерті до дірок, котрі я, безсумнівно, слухатиму ще дуже довго й уже зараз із нетерпінням чекатиму продовження у вигляді нових альбомів.

Ви почуєте: прекрасну психоделію, рваний ритм американського олд-скульного року, постійні посили до The Doors і The Velvet Underground - це неначе капсула часу, яку залишили нам обкурені, але вільні молоді люди 60-х.

Найбільше раджу: Bad Vibrations, Haunting at 1300 McKinley, Phosphene Dream, Telephone у The Black Angels і The Hair Song, Let Spirits Ride, Wilderness Heart у Black Mountain.

10/10

Maroon 5 - Hands All Over

Я дуже добре пам'ятаю 2007 рік: Адам і його команда натхненно говорили, що записали дуже особливу річ, орієнтуючись на Принса, диско та інші атрибути 80-х. То був початок неправильного шляху, і зараз, через 8 років після божественного дебюту, Maroon 5 не вийшли із дебрів - у кращому випадку, вони тільки почали вибиратися на правильну дорогу. Так, це вже не приелектронені стрибульки, що у It Won't Be Soon Before Long, але все ще далеко до щирого, вільного звуку часів Songs About Jane.

Ви почуєте: поп-рок хорошого рівня, але малої натхненності.

Найбільше раджу: Misery, Give a Little More, Stutter

6/10

The Hundred In The Hands - The Hundred In The Hands

Ця група впала мені в око ще після кількох цьогорічних ЕР-шок, і ось нарешті дебютний альбом. Перші враження - досить позитивні: приємне інді, все на рівні. Шкода тільки, що сюди не потрапили золоті речі із ЕР This Desert - ті ж Sleepwalkers. Але якщо вас у принципі зацікавила ця задириста, драйвова групка, ви зможете затаритися не тільки альбомом, але й 2-3 ЕР.

Ви почуєте: легку й приємну музику, придатну і для денсполів, і для повсякденного вжитку.

Найбільше раджу: Pigeons, Dressed In Dresden, Lovesick (Once Again), Sleepwalkers (із ЕР).

7/10

How To Dress Well - Love Remains

Дуже цікавими музичними експериментами збагатив нас вересень. Ось і самітник-електронник Том Крелл порадував новим альбомом свого проекту. Якщо ви любите лоу-фай, цей альбом для вас.

Ви почуєте: поєднання непоєднуваного та крик і тишу одночасно.

Найбільше раджу: Decisions, Ready for the World

8/10

Salem - King Night

Усі зараз у захваті від вітч-хаусу. А я, старий консерватор, все-таки не став би приєднуватися до табунця. Ось і визнаний флагман нової течії, S4L3M, випустив не таку однозначну річ, як її описують критики. Серед приємних вуху сторін - потужна, дещо повільна музика, особливе громихання та просто потрясні вокалісти, котрі змушують повірити, що дім - такі да! - відьмацький. А ще ця музика нагадує мені кармічну пісню Велвет від Зе Біг Пінк.

Ви почуєте: крики й шуми, відьом та привидів.

Найбільше раджу: King Night, Frost.

7/10

Grinderman - Grinderman 2

Обережно, діти! Зі своєї печери вийшов первісний Нік Кейв, він вас з'їсть! Якщо перший Грайндер можна було назвати гараж-роком, то тут справдешній печерний! Від першого ж треку первісний Кейв зі своєю бандою бере вас у щільне кільце й не випускає аж до останньої композиції.

Ви почуєте: потужну агресивну музику із параноїдальною музикою, котрої так не вистачає у дні, як цей.

Найбільше раджу: Mickey Mouse And The Goodbye Man, Heathen Child, Palaces Of Montezuma

9/10

Tricky - Mixed Race

Нещодавно брістольський шаман був у Києві. У кого не запитую - всі кажуть, шо то був один із найкращих концертів у їхньому житті евер. Я там не був, тому, можливо, вживу Трікі буду лише уявляти. А ось новий альбом у нього таки дуже цікавий. І, що характерно, він повністю виправдовує свою назву - таким змішаним, різностильовим він вийшов.

Ви почуєте: і тріп-хоп, і реггі, і навіть відголоски Дафт Панк.

Найбільше раджу: Kingston Logic, Murder Weapon, Come To Me

6/10 (бо стиль все-таки не мій)

Linkin Park - A Thousand Suns

По-моєму, це все-таки провал. Від колишнього підліткового загравання із хард-роком лишається все менше, претензійності стає все більше. Лінкіни, 30СТМ та інші їм подібні стають тією прикордонною зоною, котра відділяє просунуту молодь від припопсованої. Однак, як відомо, чим ближче ти від провалля, тим легше туди скотитися. Хтозна, чи ЛП уже не почало рух вниз...

Ви почуєте: хіп-хоп під риф.

Найбільше раджу: The Catalyst, Blackout, Iridescent.

5/10

Weezer - Hurley

Банда Ріверса Куомо записала чергову веселу, ударну річ. Їм уже близько 40, а вони все ще рубають таку от музику. Багато хто заносить це до мінусів, але чому так? Музика цілком хітова, все на своїх місцях. Тож альбом безсумнівно не соромно порадити, та й - чого там - і закинути в плеєр не гріх.

Ви почуєте: ту музику, котру слухають і підлітки, і ті, хто був ними у часи візерівського дебютника.

Найбільше раджу: Memories, Unspoken, «Viva la Vida.

6/10

Manic Street Preachers - Postcards from a Young Man

Коли групі більше двадцяти років, і вона ухитрилася за цей час випустити стопіццот альбомів, із нею трапляється цікава штука: її пізні роботи, можливо, й класні, дійсно належно оцінити може все менше людей. Ібо ті, хто був молодими у часи випуску дебютника, зараз замість музики шукають слухові апарати. Ось і Меніки: альбом добротний, чоужтам, а мессіанські фанфари змушують згадати про літній випуск Ешкрофта. Однак його вихід не стане ні сенсацією, ні подією (хіба що для фанатів та критиків, кому за 50), ні новим словом. У такому віці можна здивувати хіба що переходом у хіп-хоп або розпадом:)

Ви почуєте: Менік Стріт Прічерз

Найбільше раджу: купувати альбом прихильникам групи:)

б/о

Cloudkicker - Beacons

Є ж на світі диваки: Бен Шарп записує усі партії у домашній студії та випускає їх на шару через інет. І виходить у нього цілком смачно: новий альбом, наприклад, вартий того, шоп завантажити його на шару на сайті виконавця. От тільки із тим, що це, буде важко: тут і відзвуки шугейзингу, і дабу, і прогресиву. У будь-якому випадку, звучить важко і приємно.

Ви почуєте: досить тяжкий інструментал і не почуєте голосу:)

Найбільше раджу: We're goin' in. We're going down., Here, wait a minute! Damn it!, Amy, I love you.

8/10

butrez-version

Deerhunter – Halycon Digest

При объявлении альбома Deerhunter попросили поклонников распечатать винтажные плакаты собственноручной работы и прикрепить их по всему городу. Что это? Ностальгия по эре без интернета? По трепету в преддверии альбома?

Deerhunter, как те романтики, которые верят в прекрасное, продолжают играть шугейз. И у них это чертовски здорово получается. Выпустив первый альбом, они не принялись писать песни в перерывах между концертами (что случилось ArcticMonkeys на втором альбоме, еще, никто не забыл).

Они выдержали трехлетнюю паузу и выпустили что-то похожее на двойной альбом, но при этом утверждали что это не би-сайды, а эдакий компаньон-диск. Получилось здорово, личной мной альбом был заслушан до дыр. И вот, когда летом группа объявила о новом альбоме я лично не ожидал чего-то грандиозного, всё таки три шикарных альбома подряд, редко встречаются.

Такое необычное блюдо с нео-психоделией на первое, шугейзом на второе и вместо десерта то ли нойз-поп, то ли кристально чистый эмбиэнт. 9/10

The Pretty Reckless – Light Me Up

В американской музыке, да и в целом, обозначение «альтернатива», зачастую самый, что ни на есть мейнстрим. The Pretty Reckless – это самый последний и если не самый, то очень яркий пример. Абсолютно школьная музыка, громкие гитары, женский вокал. И вокал ни кого нибудь, а звезды GossipGirl.

Все же видели фильм о американских подростках? Всеь этот альбом – саундтрэк фильма о коллеж-группе. Если уж о фильмах, то из этой массы выделяться только «Джуно», там действительно всё в плане музыкальной составляющей очень неплохо. Очень однообразная музыка, пресные тексты. 3/10

PVT – Church With No Magic

Красивая, мощная электронная музыка. Особенно порадовали всякие визуальные вещи: обложка, построение альбома (старт – кульминация – спад), количество, да и качество песен. В негласном соперничестве за лучшую австралийскую пост-рок группу, сейчас, преимущество PVT над Dappled Cities и Radramaker очевидное, по-моему. 6/10

Городок Чекистов - Свердловск

Я вот так перечитал о PVT и сейчас не могу определиться, что звучит интереснее: австралийский пост-рок или англоязычный пост-панк родом из Екатеринбурга. Тревожные песни о том, что « в городке чекистов, всё не так уж чисто». Колд, а иногда и но-вейв с львиной долей минимала. Действовал бы сейчас Свердловскй рок-клуб, то наверное эти ребята там точно картины бы не испортил. 6/10

Egyptian Hip Hop - Some Reptiles Grew Wings EP

Ближе к лету эта тенденция на индитронику постепенно куда-то улетучилась. Ведь зимой вообще же каждая третья новая группа претендовала. И вот, довольно таки неожиданно, манкунианцы с недвусмысленным названием выпустили первый официальный релиз.

Они, в отличии от других адептов новой манчестерской волны, как Hurts, Everything Everything или даже Delphic, не фигурировали в BBS Sounds или еще каких-то Pitchfork Hopes. Зато попали в довольно забавный список от NME – 50 Best New Bands of 2010, и заняли там 11 строчку. К слову, на первом месте там Best Coast, что если и не справедливо, то последовательно так точно.

Хорошее, а главное свежее инди, хоть и немного экспериментальное. Вокал напоминает Джонни Борелла из Razorlight. Посмотрим ближе к альбому, но что-то мне подсказывает, что пишу я, соответственно вы читаете об этой группе не в последний раз. 7/10

Black Mountain – Wildreness Heart

In The Future, предыдущий альбом группы, воспринимался два года назад, как нечто пророческое. Тогда такой безудержной психоделии, не появлялось около десяти лет, а точнее со времен Peasant, Pigs & Austronauts.

На этой пластинке нету былой психоделии. Тут есть классная, тяжелая музыка разбавленная акустикой. Абсолютно не то, чего я ожидал, но так ведь даже интереснее звучит. Нельзя не отметить обложку альбома, которая и гармонична и передает настроение альбома. 8/10

Maroon 5 – Hands All Over

Я никогда особо не любил Марун, немного даже наоборот. Одно и тоже ведь. Вот и альбом, который сначал должен был выйти год назад, потом в январе, апреле, а вышел вот только сейчас, получился абсолютно никаким. Пожалуй основная примечательность этого альбома – отсутствие каких-то примечательностей. Группа, когда-то играющая достаточно интересный фанк-поп, сейчас повторяет саму себя. Out of Goodbyes, наверное самый яркий пример. 4/10

Grinderman – Grinderman 2

Ник Кейв – уникальный человек. А как по-другому? Когда в тебе борются два музыкальных человека, трудно наверное. Абсолютно прекрасный альбом. Вот мне всё нравится. Рубиловово с самого начала, без каких либо раскачек. Классная мрачная музыка без ужимок.

Вообщем всё то, за что мы Кейв и любим. Шикарный текст в WomTaper, как будто черновик сценария «Хребтов безумия» Гильерме дель Торо.

Well my baby calls me the Loch Ness Monster
Two great big humps and then I'm gone

Эпическая концовка опять же показывает нам Кейва, как какого-то полумифического персонажа, только-только вылезшего из пещеры. Если это не лучшая блюз-пластинка года, то что? 8/10

Manic Street Preachers – Postcards from a Young Man

Не понимаю всеобщего восторга. Неплохой альбом, ничего страшного или ужасного не случилось. Самоповтором это не назовешь, но и хорошей работой тоже совсем никак. Искусственно сделанный звук 90х тоже не особо радует, а иногда и совсем не к чему. 5/10

Crocodiles – Sleep Forever

Вот тоже некая такая волна – гараж-поп. Это и Girls, и Blood Red Shoes, и Japandroids и The Smith Westerns, в какой-то степени. Crocodiles как звучали год назад громче всех среди этой компании, так и звучат. Немного переборщили, но грань тонкая и лучше пересолить, чем недосолить. 7/10

Октябрь уже сейчас месяц сольных альбомов. Карл Барат, Майлз Кейн (да-да, The Rascals и The Last Shadow Puppets), Фрэнсис Хили, Брайан Ино, Пол Смит. Еще выходят новые работы у Kings of Leon, дебютник I Blame Coco.

Cheers!

Серед нових кліпів цього місяця колегія вирішила відзначити наступні роботи:

Океан Ельзи — «На лінії вогню»

Gogol Bordello — «Immigraniada (We Comin' Rougher)»

Placebo — «Trigger Happy Hands» (Kiev-2010) спешл фо Пекуровскі фемілі

LCD Soundsystem - Home 

Музичні місяці 2010-го:

• Січень 2010
• Лютий 2010
• Березень 2010
• Квітень 2010
• Травень 2010
• Червень 2010
• Липень 2010
• Серпень 2010

Вам это будет интересно!

Последние новости