Navespro.ru

Я у Львівській
області, саме у Старому селі на фестивалі «Захід», гаслом якого є «Своя
культура. Тому що це круто». Посилилися у наметне, в якому під ногами болото,
щоправда є ще два «сухі» наметні, та вони подалі від території фестивалю, тому розбили
намет поблизу фесту і на «газончику». Поряд стоять намети Тернопільських та
Дубинських неформалів, а в загальному гостей фестивалю приїхало «дай боже»,
одна дівчина приїхала на фестиваль із самої Канади.

Фест проводиться
у найстарішому замку Львівщини, щоправда, це більш подібне не на замок, а на
Колізей. Організація фестивалю була доволі об’єктивною і достатньою, не було
нічого багато, наприклад, було коло десятка туалетів, одна колонка, трохи
привезених дров та таке інше. В принципі, цього вистачало на 100%, але кожному
особисто здавалося, що замало буде.

21 серпня,
відкриття фестивалю відбулося з незначним запізненням, але потім показало своє
«Захід» на повну. Виступає багато гуртів, серед них «Фліт», «Мертвий півень»,
«Nameless» та інші. Був дуже якісний звук, тому творчість «рокерів» можна було почути
та оцінити на повну.

Ось «шляюся» по
торгових лавочках, де продають ексклюзивні речі: тітка торгує імпортними
сувенірами привезеними із самої Індії; вуйко продає літературу як художню і
наукову, так і заборонену та злегка пропагандистську; молода дівчина намагалася
– і їй це вдавалося – продати ручні вироби, серед яких сережки, напульсники,
малюнки на камінні та інше;  жіночка
торгувала натуральною косметикою, милом та подібними продуктами із трав.

Сидимо і мерзнемо
біля літературної сцени, де ведучим був харківський поет Мультфільм Гагарін.
Зараз розпочинається літературний слем, де беруть участь усі бажаючі. Шкода, що
спонсори заборонили нецензурну лексику у власних творах, але все ж – весело.
Під сценою у час виступу «допомагали проводити» літературні читання панки, які
тупо «гонили» та підбадьорювали поетів. Луцький поет-панк Вакуленко весь час
матюкав ведучих через те, що на сцену не випускали неадекватних письменників, у
тому числі – і, власне, його. Літературне читання скінчилося десь біля
четвертої, і ми відправилися у наметне містечко, де нас чекали друзі, вогонь,
гітара та безсонна ніч, хоча вранці вдалося поспати.

Тепер ми
прокинулися і пішли роздивлятися сільські ймення, скоштували солянку у
місцевому барі, попили квасу у кафе, купили продукти харчування у «єдиному»
магазині з довжелезною чергою. Вирішили сходити на став, де, за словами
місцевої жительки, чиста вода. Тітка, мабуть, була не з тих людей, корті раді
подібним скупченням народу, і відправила нас на, майже, болотяну яму, в якій
освіжитися і помитися – кардинально різні речі. Йшли у наметне і, як виявилося,
холодна вода з колонки була не такою і холодною. J

Ведучі музичної
програми були освідченні люди у своїй галузі. Головним ведучим був «Мяч»,
вокаліст рівненського гурту «Мій батько п’є», якому допомагали Кувалдін та
«Дрю». Щодо них, то, на думку більшості, нецензурний епатаж зі сцени Кувалдіна
був невдалим про «Незалежність України». «Мяч» заявив, що не вживає лайки, за
виключенням, коли йдеться про політиків, він обзиває їх «геями», і вважає, що
лайкою користуються люди, які не можуть зв’язати двох слів до купи.

Другого дня
виступали на сцені «Холодне сонце», «Димна суміш», «Los Colorados», хедлайнером
були «The ВЙО». Всі гурти, які були запрошені на фестиваль – показали себе на
повну, був запрошений 31 гурт зі стажем.

Був особливим
другий день для Якова Матвійчука, організатора фестивалю, який 22 серпня
святкував своє День народження. Щоправда, Яків за три дні спав лічені години і
весь час «бігав» по території фестивалю, вирішуючи організаційні моменти.

Вночі знову
проводився літературний слем, але тепер читали вірші більш серйозні письменники-початківці.
Переміг хлопець з міста Київ на ім’я «ВоваВова», і, як приз, отримав 80 грн.,
зібраних зі слухачів віршів.

«От вінта», «Тінь
сонця», «Серцевий напад», «Мій батько п’є», «Крик душі» та інші дарували гостям
фестивалю власні пісні. Щоб не думали, що на «Заході» окрім літературного слему
та музичної програми нічого не було, повідомляю, що було трохи і різних
виступів, таких як: «фаєр шоу»; реконструкція рицарського бою, у якому, за
бажанням, кожен міг взяти участь; повітряна куля; скалодром та інше.

Якщо виникає
питання, чи їхати наступного року? То звісно, що так. Це єдиний фестиваль, який
нагадує «ФортМісію», щоправда, немає міжнародного рівня. Програма насичена і на
усьому вдасться побувати, якщо не «бухати» в наметному, звісно. А зараз осінь,
навчання і домашні забобони, тож не знаю куди вдасться поїхати ближчим часом,
але, якщо хтось скаже, що в Україні помирає культура, то фестивалі живуть і
набирають обертів, звичайно не всі.
 

Вам это будет интересно!

Последние новости